Як ми ростемо разом з собакою

45

Коли ми заводили собаку, то не думали, що Данька з’явиться так швидко. У мене були плани, що ось спочатку на собаці «потренуватись», а через чотири можна і дитину завести 🙂 Але я помилилася. Дарлен було 3 місяці, коли я дізналася, що вагітна. Природно, у мене і думки не виникало, щоб позбутися собаки, тим більше що ми вже до неї звикли. Так, і було з ким гуляти, дихати свіжим повітрям. Тільки от, чим далі, тим більше я замислюватися, а чи не буде у дитини алергії, адже собака линяє, не буде Дарлен ревнувати дитину до нас, не образить чи вона його…

І ось настав той день, коли ми повернулися додому. Була дуже цікава реакція нашої лабрадорихи на кричущий згорток. Ми розгорнули сина, собака підійшла і почала його обнюхувати, потім лизнула. Я зрозуміла, що вони вже подружилися. Дарлен стала його другою мамою. І це в її-то 10 місяців! Ганчірка для підлоги нам виявилася не потрібна: собака була тут як тут, коли чула, що Данька щось накоїв».

Данька зростав. І ось вони вже разом повзають по кімнаті. На підлозі всі іграшки загальні: собаці більше подобаються Данькины пищали, а Данькові — Дарлины м’ячики.

Нерідко я застаю їх на собакин підстилці обнімаються. Дуже забавно спостерігати, як маленька дитина обіймає за шию таку величезну собачину, або суєт їй свої маленькі пальчики в рот, або тягає її за вуха, а Даха лежить і насолоджується. Звичайно, буває іноді страшнувато, тому що собака може ненароком стукнути своєю лапою, або згорнути його своїм тілом. Але поки все в порядку.

На вулиці, якщо Дарлен бачить чужу коляску, то починає тягнути до неї і не заспокоюється, поки не переконається, що в ній немає Даника.

Ми дуже раді, що наш син росте з собакою. Адже це навчить її любити тварин і не ображати їх…

Маша, [email protected]

Особистий досвід