Відпочинок в Сочі (28 травня — 7 червня 2000 р.)

54

В цьому році ми з чоловіком і дворічною донькою, маючи 10-денну відпустку,
вирішили поїхати в Сочі, а не в Крим, як ми їздили до народження дочки,
головним чином, через дорожнечу квитків. Літак до Сімферополя — 2-3
тисячі, поїзд — 800-900 рублів, а до Сочі літак — 1,600, поїзд — 500
н. Якщо береш квитки туди і назад відразу — то дешевше — 2,700, на
дитини старше 2-х років — за півціни з місцем, діти віком до 2х років — по
Росії — безкоштовно, а за кордон — 10% без місця. Всі квитки туди і
назад обійшлися нам в 7000 р. Цікаво, що квиток назад можна брати
з «відкритою датою», щоб мати можливість поїхати, коли захочеться, але
ми боялися, що не зможемо полетіти в сезон, а даремно, в літаках
було багато вільних місць, рейси часті — 2-3 в день. Туди летіли в 8-15
ранку з Шереметьєво — 2, у польоті — 2 години. Дитина в літаку майже
відразу заснув , адже довелося рано вставати, так як на реєстрацію треба
приходити за 2 години до рейсу.

Клімат в Сочі вологий субтропічний, що ми відчули одразу по
виходу з літака, деякі погано переносять, але ми звикли на другий
день, а тепер насилу звикаємо до сухого повітря у нас в квартирі.
Температура була від +22 до +27 С, кілька разів йшов дощ, так що
парасолька згодився, але все одно було тепло.

Не маючи чіткого уявлення, де ми хочемо оселитися, ми зупинилися
на 1 день у готелі «Перлина», де жив наш друг. Готель дорога —
номер обійшовся у 900 р. за добу, але є телефон, а що важливіше —
басейн з підігрітою морською водою, куди ми відразу ж пішли.

На інший день, обдзвонивши кілька турфірм, ми знайшли підходящий варіант
для проживання — санаторій «Мацестинская долина», номер без зручностей з
харчуванням — 300 р. в день на дорослого і 100 грн. в день на дитину. Як
показав досвід, за Машу можна було і не платити, тому що вона там майже
нічого не їла, доводилося догодовувати її глазурованими сирками,
йогуртом і сиром з магазину.

Сам санаторій розташований на горі, потопає в зелені, поруч Мацестинский
лісопарк. Будівлю було побудовано для відпочинку сталінських охоронців, у
самого Сталіна дача була на горі ще вище, там зараз музей.

Тримісний Номер був, з умивальником, туалет в коридорі навпроти, душ
на 1 поверсі, але так як були перебої з гарячою водою, Машу ми мили в
тазику в номері, а самі — в басейні у дворі санаторію, ще 2 рази
ходили в сауну (150 р. сеанс). Харчування триразове, досить
одноманітне — на сніданок, обід і вечерю обов’язково страва з м’ясом —
картопля з котлетою або макарони з печінкою або рис з куркою, але часто
давали свіжі фрукти — яблука, черешню, банани. На море возять 1 раз в
день на машині на дикий пляж (їхати хвилин 10), але відпочиваючі знаходять
більш приємні варіанти, наприклад, проникають на пляжі інших санаторіїв,
де немає таких валунів і видають лежаки. Всюди ходять маршрутки — 5 р. по
місту.

Народ приїжджав туди, в основному, лікуватися. Коли ми запитали, що можуть
запропонувати нам, з’ясувалося, що за такий короткий термін — 8 днів —
сірководневі ванни, на яких вони спеціалізуються, нам не допоможуть,
на масаж чергу. «Так що, — сказала лікар,- вам підходять тільки
кліматолікування». То є море і повітря.

На море трохи штормило, але ми плескалися на мілководді, збирали
камінці і бігали від хвилі, причому доньці настільки сподобалося плескатися
у воді, що в останній день ми з працею її виймали, тут же тягне за
руку: «ще купатися, хочеш купатися!» Те ж саме було в басейні — ми
вже замерзли її по черзі тримати, а вона все вимагає: «ще!» Любила,
тримаючись за руки, висіти і базікати ногами у воді, і стрибати, і
гратися, до посиніння і замерзання, коли насильно виймали і
загортали в рушник, не даючи втекти.

У Мацесте (а це район Сочі — 10 хвилин їхати до центру, де вокзал)
дуже багато цікавих місць, тому ми туди і поїхали. Перша
пам’ятка, яку починаєш відчувати при під’їзді до курорту
— природні виходи сірководневих вод, якими там лікують шкірні
захворювання, ревматизм, остеохондроз, ожиріння та інше.

Від курорту полого піднімалася гора, біля підніжжя її табличка свідчила:
«Орлині скелі. До стоянки «Прометей» 2500 м». Ці 2500 м можна було
проїхати на машині по бетонній дорозі, а ми піднімалися пішки, де за
дорозі, де зрізуючи по лісі по стежці. Подекуди траплялися покажчики, на
вершині з’явилася огорожа, щоб ніхто не впав з обриву. Вид
звідти чудовий, можна довго сидіти і милуватися горами, водоспадом
внизу і квіточками на самій вершині. Взагалі на Кавказі дуже багата
природа, набагато різноманітніше Середньої смуги і, навіть, Криму, в лісі
багато чагарників, ліан, якихось дивовижних квітів, навіть пальм.

На самій вершині стоїть потворна статую Прометея, пофарбована золотий
фарбою, адже, за легендою, його прикували саме на Кавказі. У статуї
розташоване кафе і збирач данини — 10 рублів за відвідування заповідника
Орлині скелі.

Далі стежка досить круто йде вниз — до водоспадів в Агурское
ущелині. Там все купаються в озерці, яке утворює останній з каскаду
водоспадів, висота його невелика — 10 метрів, поряд, знову ж таки, кафе і
столики, де можна влаштувати свій пікнік. Звідти стежка полого йде до
місту, при виході на дорогу стоїть столик, де беруть 15 рублів за
відвідування Агурского водоспаду, але з нас нічого не взяли, так як ми
виходили. Пройшовши близько кілометра по дорозі, ми потрапили на Курортне
проспект, головну магістраль Сочі, і звідти поїхали в санаторій. Вся
дорога від Мацести до проспекту зайняла у нас близько трьох годин. Місця
скрізь красиві, ліс густий і чистий, незважаючи на туристів, по дорозі ми
навіть зустріли хлопців з мішками сміття, які тягли їх до виходу, за
дорозі підбираючи папірці.

З дитиною добре було гуляти в Мацестинском лісопарку, він перебував
поряд з санаторієм, треба було пройти по дорозі хвилин 5-10, заплатити 5
рублів при вході і ви потрапляли в густий ліс, за яким була прокладена
асфальтова дорога. На кожному повороті стояла якась
скульптура з дерева — герої казок, звірі, птахи. Нашу доньку надзвичайно
втішила зустріч з Колобком. Як тільки вона побачила цього дерев’яного
Колобка, що сидів на пеньку, відразу ж побігла до нього, стала його плескати
по щоках, сміятися, закричала: «Колобок, який Колобок!». Потім вона
гуляла серед гномів і фотографувалася верхи на баранчику. Дорога
піднімалася вгору на гору до санаторію «Зелений гай», на території
якого розташована дача Сталіна.

Ще ми відвідали дендрарій, де екскурсовод 1,5 години розповідала різні
цікаві історії, а ми виловлювали дитини з різних фонтанів, від
яких вона ніяк не хотіла йти. Сам парк дуже гарний, добре
спланований, є красиві скульптури, привезені з його власником
Італії 100 років тому. У нижній частині розташований акваріум з чорноморськими
рибами, невеликий. В санаторії нам пропонували екскурсію в дендрарій за
70 рублів, але з’ясувалося, що за ці гроші вони тільки довозять до місця,
а екскурсовод все одно від дендрарію (квиток з екскурсією — 40 рублів), а
доїхати можна самим на маршрутці.

Ще нам пропонували поїхати в дельфінарій (на маршрутці 10 р.) в Адлері,
але ми засумнівалися, чи буде це цікаво доньці. Також цікаве
місце Червона поляна, але туди їхати 50 км від Сочі, зате можна проїхати
на канатці, подивитися альпійські луки, кажуть, красиво.

Ціни на продукти не знаю, в магазини не ходили майже. В магазинчику біля
санаторію йогурти «Фруттіс» (інших не було) — 7 крб., глазуровані
сирки — 4,50. На ринку в Мацесте купували черешню від 17 до 30 руб., 1.5
літрова пляшка вина — 50-70 руб. Ще купили собі повстяні пастуші
шапки по 80 р. Близько 70% ринку займають тітки з в’язаними речами.

Найбільшою проблемою для нас було те, що з настанням сезону (з 1
червня) в санаторії почали влаштовувати дискотеки до 12 годин ночі.
Танцювали на вулиці поруч з нашим корпусом, так що нам допізна
доводилося слухати всякі дурні пісні, добре, що дитина засинав
без проблем.

З ліків ми користувалися тільки маззю арніки, яку змащували
подряпини, хоча набрали з собою всяких шлункових засобів, на щастя, вони
не знадобилися.

По горах доньку ми носили в рюкзаку-кенгуру за спиною. Досить зручна
модель фірми САМ, але дорога: минулої зими купили в салоні за 50 $., але
кому треба, можу вислати викрійку, її неважко зшити самим.

Акліматизація у доньки пройшла нормально, правда, перші кілька днів
вона майже нічого не їла, часто хотіла прилягти, ми з нею відпочивали, читали
книжки. На 5 — 6 день освоїлася остаточно, тікала без нас усюди,
доводилося її відловлювати. Спала нормально, тільки під ранок прокидалась
і вимагала соку, випивала по літру в день. По приїзду додому знову
почалося звикання: швидко втомлюється, вередує, але за 2-3 дні все
проходить.

В санаторії нам не вистачало кип’ятильника — потрібно було і чаю попити, і
помитися, а до чергової бігати не завжди зручно, а ось рушники,
підстилки, спальники даремно ми взяли — там все видавали.

Якщо цікавитеся, пишіть, можу розповісти де замовляти квитки, як
проїхати по Сочі та інші цікаві подробиці.

Аля, [email protected]

Особистий досвід