Туреччина — Аланія — 1999

56

Як-то раз потрапив я в Туреччину… 🙂 там Опинилися під Аланією,
кілометрів 20 до неї не доїжджаючи. Досить пустельне містечко, 3 км в
бік Аланії від Авсалара (це там найближчий селище)…

Готель «Генеш Клаб»… 3
зірочки, але наступного року 4
обіцялися… А взагалі, головне, що
кондиціонер є 🙂 Хороший
готельчик, невеликий, будиночки чотирьох-п’ятиповерхові,
у кожному штук по 20 номерків. Є
ще вілли на дві сім’ї (для багатих
турків)… Варто відразу через дорогу
від моря, в метрах 50-і, але під дорогою
тунель на пляж, так що сама дорога
не відчувається. Пляж піщаний,
великий, свій Зі своїми…
басейнами, барами, тентами,
лежаками та іншим… Навіть аквапарк
свій… Так, басейн ще й близько
будиночків. Годували на забій… Ну,
вірніше там шведський стіл, але
смакоти багато дуже різних. Туреччина - Аланія - 1999А у нас був повний
пансіон, так що і снідали, і
обідали і вечеряли… І ще все
напої протягом дня безкоштовно,
навіть на пляжі… Від соку і коли до
вина, пива і горілки…
просто не просихали… 😉 А вечорами
завжди розважальна програма,
типу танців живота або російської
стриптизу… 😉 Дуже багато народу
було з дітьми, причому навіть з дуже
маленькими. Для дітей там були
спеціальні люди, які їх
організовували, розважали, робили
з ними якісь міні-спектаки,
які потім ті показували
батькам… Так що дітям було
краще всіх, принаймні без діла
не сиділи. Втім, батькам теж
було чим зайнятися 🙂

Сервіс… Мені здалося, що не дуже
який суперський (в порівнянні з
іншими курортними країнами). Хоча,
у нас же сервіс і того гірше. А там…
Єдине що, у нас в готелі
більшість персоналу розуміло
лише по-німецьки і по-турецьки… По-русски
— людини 3 всього, по-англійськи —
трохи більше… Припадало на
пальцях пояснювати багато. А взагалі,
звичайно вони ліниві жах. Деякі
наші «п’яниці» замучились
наступної чарки горілки чекати, так
влаштували такий великий скандал, що
потім російським всі напої
пляшками на вимогу давали,
хоча повний пансіон цього не
допускає — тільки стаканчиками.
До речі, ми зекономили купу грошей з
цим повним пансіоном… По крайней
принаймні не програли в порівнянні з
напівпансіоном точно… Навіть воду
просту питну брали пляшками
по кілька в день, а так вона у них
дорожче долара коштувала за пляшку. Туреччина - Аланія - 1999І це не кажучи про
соки, вина, пиво та «інше»,
причому в барах і біля будиночків, і на
пляжі… А так само враховуючи обід,
правда не особливо сильно потрібний при
тому рівні годівлі, який там
був (причому з різними східними
солодощами), але все ж іноді
приємний. Так що зайві
заплачені 100$ за путівку
повернулися з лишком.

З екскурсій їздили тільки на
рафтинг… По гірській річці на
гумовому човні… Класно. До речі,
там я остаточно вилікувався (приїхав
в Туреччину трохи пріболевшім),
стрибнувши з 7-ми метрової скелі в
гірську річку… Температура води в
нею була 12 градусів. Мій залишковий
після Москви кашель як рукою зняло…
😉

Туреччина - Аланія - 1999Їздили в Аланію…
На фортецю лазили. Причому чомусь
пішли з боку порту з козячим
стежках… Хоча з іншого боку
наверх була асфальтована дорога,
якої навіть машини і автобуси
піднімаються 🙂 Фортеця — так собі…
Бачив і набагато краще… Хоча,
Клеопатрі там було, думаю, непогано 🙂

В самій Аланії звичайно купа всього:
готелі, магазини, кафешки, клуби…
Але жити там (або відпочивати) я б не
хотів –дуже людно. Хоча пляжик
хороший, той що Клеопатренский… 🙂

Туреччина - Аланія - 1999Потім ще брали машину і їздили по
різних містечках… Це дешевше (приблизно
30$ на добу) і цікавіше, ніж просто
екскурсії.

Водоспад у Манавгате на їх
фотографіях виглядає дуже
переконливо, а насправді — всього
метр-півтора в висоту… Туреччина - Аланія - 1999Хоча, подивитися
може і варто було. Тільки грошики (але,
щоправда, маленьку 😉 на прохід до нього
беруть. Навколо Манавгатского
водоспаду рослинність
значна і красива… І павичі
ходять… І рибу (форель) прямо руками
люди ловлять… Але якось все не дуже
як цікаво. Занадто багато
туристів. От якщо б це в дикому
містечку було…

Туреччина - Аланія - 1999У Аспендосе класні
старовинні руїни і дуже добре
зберігся амфітеатр. Всередину
теж за прохід гроші беруть, хоча
деякі лізли, ведені турецькими
сусаниными, в дірку десь в стіні…
У Аспендосе ми ще довго ходили по
горбах між руїнами.

Їздили в Белек… Там купа
гольфовских готелів (туди теж
пропонували їхати, коли брали
путівки, але начебто гольф був ні до
чого ;), величезні обгороджені
території, поруч національний
парк з соснами і евкаліптами. Пляж
дуже чистий піщаний, дуже далеко
дрібно… І безлюдно. Величезний (10км)
пустельний берег.

Туреччина - Аланія - 1999А в Сіде от навпаки —
багатолюдно. Пляж, правда, самий
кращий з бачених… Дуже чиста
вода (хоча і пісок, мабуть, просто не
курний), дрібно 20-30 метрів від берега
ще, хоч це тільки дітям добре. В
Сіде всі дорогувато… Зате по
набережній жінки прогулюються
вечірніх сукнях, а біля причалу стоять
яхти, по типу Монако.

Трохи прикупили собі шкіряних
виробів… Продається все, від курток і
спідниць, до шкатулок і трусиків 🙂
Дешево це там, навіть у курортних
місцях. А вже в Стамбулі, звідки до нас
на ринки везуть, мабуть, взагалі рази
у 4 дешевше. Золото теж дешеве, та
стрьомно якось купувати, напевно
не особливо пробистое, а написати і
сказати що завгодно можуть.

Туреччина - Аланія - 1999Ну що ще… Погода була
хороша, правда спекотно — 35-40
градусів, але там це легше
переноситься, особливо з
кондиціонером. А вода була просто
гаряча — 26-30 градусів. Дощі йшли десь
за горами…

Туркені були в
більшості багаті і тому
досить красиві… Хоча і
повненькі, на мій погляд. Більше
всього було в готелі німців, і, що
цікаво, німкень. 😉 Серед німкень
красивих було мало… Але були. 🙂
Наших було взагалі мало…

Туреччина - Аланія - 1999Взагалі, сам народ турецький непоганий…
У нас бензин скінчився на дорозі –
так до заправки безкоштовно дотащила
машина сервісна… Чому ми моторошно
просто здивувалися, бо вже
кілька разів наривалися на їх «сервіс»
коли після поїздки на таксі
вимагають в два рази більше грошей, ніж
домовилися спочатку. А раз було,
коли нам треба було до Авсалара (3км)
доїхати, чекали автобуса…
Зупинилася машинка, махає рукою
турок… Я його питаю: «скільки?»…
Він махає рукою, типу «да ладно,
так підвезу»… Підвіз. На підлогу шляху
каже, що 2 лимона… Хоча там
проїзд в кілька разів дешевше
варто звичайно… Ну, дали один лимон,
вийшли, кілометр пішки пройшли.
Після цього випадку моторошно на них
ображені були. Туреччина - Аланія - 1999Потім вже зрозуміли, що
це тільки в туристично-курортних
місцях такі розбещені турки,
погані… А в більшості все ж
нічого. Тільки торгуватися з ними
завжди треба… 😉 Якщо менше ніж у 2
рази виторгував — вважай, що
програв. 😉

Перед поїздкою лякали
щодо курдських терористів. Не
знаю, курда всього одного там бачив…
Так і той запропонував дівчат і
наркотики… Від чого я відмовився. 🙂

Sinіj, [email protected]

Особистий досвід