Постанова Уряду РФ Про дитячому будинку сімейного типу

23


Постанова №195
від 19.03.2001

В цілях забезпечення захисту прав та інтересів дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, Уряд Російської Федерації постановляє:

1. Затвердити Правила організації дитячого будинку сімейного типу.

2. Установити, що Перелік захворювань, при наявності яких особа не може усиновити дитину, взяти її під опіку (піклування), взяти в прийомну сім’ю, затвердженого постановою Уряду Російської Федерації від 1 травня 1996 р. №542 (Збори законодавства Російської Федерації, 1996, №19, ст. 2304), поширюється на осіб, які здійснюють виховну діяльність у дитячих будинках сімейного типу.

3. Доповнити пункт 1 Переліку освітніх та інших установ, підприємств та організацій і посад, робота в яких дає право на подовжені щорічні оплачувані відпустки, передбаченого постановою Уряду Російської Федерації від 13 вересня 1994 року №1052 «Про відпустки працівників освітніх закладів та педагогічних працівників інших установ, підприємств та організацій» (Збори законодавства Російської Федерації, 1994, №21, ст. 2397), словами: «дитячі будинки сімейного типу».

Голова
Уряду Російської Федерації
М. Касьянов

Правила
організації дитячого будинку сімейного типу

Затверджені
Постановою Уряду РФ
№195 від 19 березня 2001 р.

1. Ці Правила визначають порядок організації дитячого будинку сімейного типу. Основними завданнями дитячого будинку сімейного типу є створення сприятливих умов для виховання, навчання, оздоровлення та підготовка до самостійного життя дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків (далі іменуються — діти), в умовах сім’ї.

2. Дитячий будинок сімейного типу організується на базі родини при бажанні обох подружжя взяти на виховання не менше 5 і не більше 10 дітей і з урахуванням думки всіх спільно проживаючих членів сім’ї, в тому числі рідних та усиновлених (удочеріння) дітей (а з 10-річного віку тільки з їх згоди).

Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу, включаючи рідних та усиновлених (удочеріння) дітей перебувають у зареєстрованому шлюбі подружжя, не повинна перевищувати 12 осіб.

3. Організаторами дитячого будинку сімейного типу не можуть бути особи:

  • перебувають у кровному спорідненні з прийнятими на виховання дітьми;
  • мають захворювання, за наявності яких не можна взяти дітей на виховання;
  • позбавлені батьківських прав або обмежені судом у батьківських правах;
  • визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
  • відсторонені від обов’язків опікуна (піклувальника) за неналежне виконання покладених на них обов’язків;
  • є колишніми усиновителями, якщо усиновлення скасовано судом з їхньої вини.

4. Дитячий будинок сімейного типу в організаційно-правовій формі виховного закладу створюється, реорганізується і ліквідується за рішенням органу виконавчої влади суб’єкта Російської Федерації або органу місцевого самоврядування.

Відносини між засновником (засновниками) та дитячим будинком сімейного типу визначаються договором, що укладається між ними відповідно до законодавства Російської Федерації.

5. Засновник (засновники) створює дитячий будинок сімейного типу при наявності відповідної заяви подружжя, які бажають взяти на виховання дітей, та висновку органу опіки та піклування про можливість подружжя бути вихователями і взяти на виховання дітей, з урахуванням положень пункту 2 цих Правил.

6. Подружжя для отримання висновку про можливість бути вихователями і взяти на виховання дітей подають до органу опіки та піклування за місцем свого проживання відповідну заяву та подають наступні документи:

    a). засвідчені в установленому порядку копії документа про освіту та свідоцтва про шлюб;
    б). медичний висновок лікувально-профілактичного закладу про стан здоров’я, оформлене в порядку, встановленому Міністерством охорони здоров’я Російської Федерації;
    в). виписка з трудової книжки;
    г). паспорт, а у випадках, передбачених законодавством Російської Федерації, замінюючий його документ.

Перевага віддається чоловікам, які мають досвід виховання дітей, роботи в дитячих соціальних, освітніх і лікувальних установах, що є усиновлювачами або опікунами (піклувальниками).

Висновок складається органом опіки і піклування на підставі заяви та доданих до неї документів, а також акту обстеження умов життя подружжя протягом одного місяця з дня подачі заяви.

Негативний висновок доводиться до заявників у 10-денний строк з дня прийняття рішення. Одночасно заявникам не повертаються всі документи. Висновок може бути оскаржено в установленому законодавством Російської Федерації порядку.

7. Орган опіки та піклування за місцем знаходження дитячого будинку сімейного типу здійснює контроль за умовами життя і виховання дітей, охороною їх прав і законних інтересів, а також забезпечує навчання осіб, які бажають взяти дітей на виховання.

8. На виховання в дитячий будинок сімейного типу передаються діти віком від народження до 18 років. Строк перебування дитини у дитячому будинку сімейного типу визначається в договорі, який укладається між органом опіки і піклування за місцем проживання (перебування) дитини та дитячим будинком сімейного типу.

Передача дитини на виховання в дитячий будинок сімейного типу здійснюється з урахуванням його думки (а з 10-річного віку тільки з його згоди) і з згоди адміністрації навчального чи лікувально-профілактичного закладу, установи соціального захисту населення або іншого аналогічного закладу, в якому він знаходиться, а також за згодою вихователів цього дитячого будинку сімейного типу в цілях забезпечення психологічної сумісності.

9. На дитину, яка передається в дитячий будинок сімейного типу, орган опіки та піклування або адміністрація навчального чи лікувально-профілактичного закладу, установи соціального захисту населення або іншого аналогічного установи подає такі документи:

    а) рішення відповідного органу виконавчої влади суб’єкта Російської Федерації або органу місцевого самоврядування про направлення дитини у дитячий будинок сімейного типу;
    б) напрям в дитячий будинок сімейного типу, видане органом опіки і піклування;
    в) свідоцтво про народження дитини (оригінал), а при його відсутності — висновок медичної експертизи, який засвідчує вік дитини;
    г) виписка з історії розвитку дитини;
    д) страховий поліс обов’язкового медичного страхування;
    е) документ про освіту (для дітей шкільного віку);
    ж) акт обстеження умов життя дитини;
    з) відомості про батьків (копія свідоцтва про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей);
    і) довідка про наявність та місцезнаходження братів, сестер та інших близьких родичів;
    к) опис майна, що належить дитині, та відомості про осіб, які відповідають за його збереження;
    л) документи про закріплення за неповнолітнім раніше займаної їм житлової площі (про право власності на житлове приміщення і (або) інше майно);
    м) копія рішення суду про стягнення аліментів, документи, що підтверджують право на пенсію, пенсійне посвідчення, документи про наявність рахунку, відкритого на ім’я дитини в банківській установі, та цінні папери (при їх наявності);
    н) висновок психолого-педагогічної та медико-педагогічної комісії (для дітей з відхиленнями у розвитку).

10. Дитина, переданий у дитячий будинок сімейного типу, зберігає право на належні йому аліменти, пенсії (з нагоди втрати годувальника, інвалідності), інші соціальні пільги та гарантії, встановлені законодавством Російської Федерації для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків.

11. При виході з дитячого будинку сімейного типу або переведення в освітній заклад для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, або заклад соціального захисту населення, а також при ліквідації дитячого будинку сімейного типу дитині видаються довідка про перебування у дитячому будинку сімейного типу та документи, зазначені в підпунктах «в» — «м» пункту 9 цих Правил.

12. Медичне обслуговування дітей забезпечується медичними працівниками територіального лікувально-профілактичного закладу за місцем знаходження дитячого будинку сімейного типу.

13. Діти навчаються в освітніх установах на загальних підставах.

14. Дитячий будинок сімейного типу фінансується засновником (засновниками), виходячи з норм забезпечення вихованців освітніх установ для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків.

15. Джерелами формування майна і фінансових ресурсів дитячого будинку сімейного типу є:

    а) кошти засновника (засновників);
    б) майно, закріплене за дитячим будинком сімейного типу власником (уповноваженим ним органом);
    в) добровільні пожертвування фізичних і юридичних осіб;
    г) інші позабюджетні кошти відповідно до законодавством Російської Федерації.

16. Вихователі дитячого будинку сімейного типу ведуть звітність по приходу і витраті коштів, що виділяються на утримання дітей. Заощаджені протягом року кошти вилученню не підлягають.

17. На вихователів дитячого будинку сімейного типу поширюються умови оплати праці, надання щорічних відпусток, а також пільги та гарантії, встановлені для працівників освітніх установ для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків.

18. Вихователі дитячого будинку сімейного типу користуються переважним правом на отримання путівок для дітей, в тому числі безкоштовних, санаторії, оздоровчі табори, а також будинки відпочинку і санаторії для спільного з дітьми відпочинку і лікування.

Законодавство