Федеральний закон Про державний банк даних про дітей, які залишилися без піклування батьків (частина 2)

75

Зміст:

  • Глава III. Використання Державного банку даних про дітей
  • Глава IV. Прикінцеві положення

Прийнятий Державною Думою 15 березня 2001 року
Схвалений Радою Федерації від 4 квітня 2001 року

Справжній Федеральний закон встановлює порядок формування та використання державного банку даних про дітей, які залишилися без піклування батьків.

Глави I і II можна прочитати тут

Глава III. Використання Державного банку даних про дітей

Стаття 10. Порядок використання державного банку даних про дітей

1. Доступ до державного банку даних про дітей забезпечується регіональними операторами і федеральним оператором за допомогою опублікування в засобах масової інформації або поширення іншим способом відомостей про свою діяльність (місцезнаходження, порядку і режимі роботи, переліку надаваних послуг та іншої інформації).

2. Громадяни, охочі прийняти дітей на виховання в свої сім’ї, мають право звернутися за інформацією про дітей, які залишилися без піклування батьків, до будь-якого регіонального оператора або федеральному оператору за своїм вибором.

3. Обов’язковими умовами отримання документованої інформації про дітей, які залишилися без піклування батьків, з регіонального банку даних про дітей або федерального банку даних про дітей є подача в письмовій формі заяви громадянином, які бажають взяти дитину на виховання у свою сім’ю, з проханням ознайомити його з відповідною інформацією та дотримання ним порядку доступу до конфіденційної інформації, встановленого статтею 11 цього закону.

4. Регіональний оператор або федеральний оператор не пізніше ніж через десять днів з дня отримання зазначеного в пункті 3 цієї статті заяви зобов’язаний розглянути її по суті і надати громадянину, який бажає взяти дитину на виховання у свою сім’ю, запитувану ним документовану інформацію або дати мотивовану відмову в письмовій формі в її наданні.

Така відмова має містити підстави, на яких запитувана документована інформація не може бути надана, дату прийняття рішення про таку відмову, а також порядок оскарження такого рішення.

5. При зверненнях громадян, які бажають взяти дітей на виховання в свої сім’ї, до регіонального оператора або федеральному оператору вони зобов’язані надавати таким громадянам на їх прохання інформацію про нормативних правових актах, що регулюють умови і порядок влаштування дітей, які залишилися без піклування батьків, на виховання в сім’ї, а також довідкові, консультативні та інші матеріали, які можуть надати допомогу таким громадянам при вирішенні питань про прийом дітей, які залишилися без піклування батьків, на виховання в свої сім’ї.

6. Органи опіки та піклування, регіональні оператори і федеральний оператор здійснюють користування регіональними банками даних про дітей і федеральним банком даних про дітей допомогою обміну службовою інформацією.

У процесі такого обміну регіональні оператори і федеральний оператор зобов’язані забезпечити захист конфіденційної інформації про дітей, які залишилися без піклування батьків, і громадян, які бажають взяти дітей на виховання в свої сім’ї, щоб уникнути несанкціонованого доступу до неї, а також її випадкового або несанкціонованого зміни, знищення або втрати.

Кожен випадок обміну зазначеної конфіденційною інформацією підлягає обов’язковій реєстрації.

7. Використання державного банку даних про дітей здійснюється безкоштовно.

Стаття 11. Порядок доступу до конфіденційної інформації про дітей, які залишилися без піклування батьків, і громадян, які бажають взяти дітей на виховання в свої сім’ї

1. Доступ громадян, які бажають взяти дітей на виховання в свої сім’ї, до конфіденційної інформації про дітей, які залишилися без піклування батьків, здійснюється за умови документування інформації про таких громадян у порядку, встановленому статтею 7 справжнього Федерального закону.

Доступ зазначених громадян до конфіденційної інформації про дітей, які залишилися без піклування батьків, здійснюється з урахуванням можливих форм влаштування дітей на виховання в сім’ї.

2. Громадяни Російської Федерації, які постійно проживають за межами Російської Федерації, іноземні громадяни та особи без громадянства, які бажають усиновити (удочерити) дитину, мають право на доступ до конфіденційної інформації тільки про тих, які залишилися без піклування батьків дітей, стосовно яких виникли встановлені Сімейним кодексом Російської Федерації підстави усиновлення (удочеріння) зазначеними громадянами і особами, за наявності відповідної анкети дитини інформації про заходи, вжиті органами опіки та піклування, регіональним оператором і федеральним оператором, по пристрою (надання сприяння у влаштуванні) дитини, що залишився без піклування батьків, на виховання в сім’ю громадян Російської Федерації, які постійно проживають на території Російської Федерації.

3. Право на доступ до конфіденційної інформації про громадян, які бажають взяти дітей на виховання в свої сім’ї, і право на внесення в неї необхідних змін і доповнень мають лише ті громадяни і особи, конфіденційна інформація про яких документована.

4. Регіональні оператори і федеральний оператор зобов’язані надавати конфіденційну інформацію про дітей, які залишилися без піклування батьків, і громадян, які бажають взяти дітей на виховання в свої сім’ї, суд, органи прокуратури, органи дізнання або слідства або Уповноваженому з прав людини в Російській Федерації за їх запитами.

Стаття 12. Порядок надання громадянам конфіденційної інформації про дітей, які залишилися без піклування батьків

1. Конфіденційна інформація про дітей, які залишилися без піклування батьків, надається в письмовій формі особисто громадянину, про якому є відповідна документована інформація в державному банку даних про дітей, для ознайомлення в строк, установлений статтею 10 цього закону.

Зазначена конфіденційна інформація надається громадянину на його прохання про всіх залишилися без піклування батьків дітей, документована інформація про яких міститься в регіональному банку даних про дітей або федеральному банку даних про дітей і відповідає інформації про дитину, якого громадянин бажав би взяти на виховання у свою сім’ю.

У випадку, якщо декілька громадян вказали однакову інформацію про дітей, яких бажали б взяти на виховання в свої сім’ї, пріоритет в отриманні відповідної конфіденційної інформації про дітей, які залишилися без піклування батьків, має громадянин, термін обліку відомостей про якого в державному банку даних про дітей встановлено раніше, ніж про інших зазначених громадян.

2. При виборі дитини, що залишився без піклування батьків, громадянину, який бажає взяти дитину на виховання у свою сім’ю, видається регіональним оператором або федеральним оператором направлення в заклад, в якому перебуває дитина, для його відвідування з повідомленням про це органу опіки і піклування за місцем фактичного знаходження дитини, що залишився без піклування батьків. Про видане напрямку в анкеті дитини і анкети громадянина робляться відповідні позначки.

3. У разі, якщо в регіональному банку даних про дітей або федеральному банку даних про дітей відсутній запитувана громадянином, які бажають взяти дитину на виховання у свою сім’ю, конфіденційна інформація, відповідна інформації, зазначеної в пункті 1 цієї статті, на підставі заяви у письмовій формі даного громадянина триває пошук дитини, яку громадянин бажав би взяти на виховання у свою сім’ю, або припиняється облік відомостей про такого громадянина в державному банку даних про дітей.

Повідомлення у письмовій формі громадянина, що бажає взяти дитину на виховання у свою сім’ю, про результати пошуку зазначеного дитини повинно проводитися регіональним оператором або федеральним оператором в кожному разі надходження нових відомостей про дітей, які залишилися без піклування батьків (за їх відповідність інформації, зазначеної в пункті 1 цієї статті), але не рідше ніж один раз на місяць.

Стаття 13. Захист права громадян на отримання інформації

Необґрунтована відмова в доступі до державного банку даних про дітей, надання завідомо недостовірної інформації про дітей, які залишилися без піклування батьків, приховування такої інформації та інші неправомірні дії, що порушують право громадян на отримання зазначеної інформації або створюють перешкоди до здійснення такого права, можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.

Стаття 14. Відповідальність за порушення цього закону

Особи, винні у порушенні цього закону, несуть відповідальність згідно з законодавством Російської Федерації.

Стаття 15. Порядок ведення державного банку даних про дітей і порядок здійснення контролю за його формуванням і використанням

Порядок ведення державного банку даних про дітей і порядок здійснення контролю за його формуванням і використанням визначаються Урядом Російської Федерації.

Глава IV. Прикінцеві положення

Стаття 16. Набрання чинності справжнього Федерального закону

1. Справжній Федеральний закон набирає чинності через шість місяців з дня його офіційного опублікування.

2. До набрання чинності справжнього Федерального закону централізований облік дітей, які залишилися без піклування батьків, здійснюється в порядку, встановленому Урядом Російської Федерації.

Стаття 17. Про приведення нормативних правових актів у відповідність із цим законом

Уряду Російської Федерації протягом шести місяців з дня прийняття цього закону:

  • привести свої нормативні правові акти у відповідність із цим законом;
  • видати нормативні правові акти, що забезпечують реалізацію цього закону.

Президент Російської Федерації Путін Ст.
Москва, Кремль № 44-ФЗ
16 квітня 2001 року
Законодавство