9 місяців щастя

19

Як висловився мій чоловік, у НАС була фантастична вагітність: у мене — перша, у нього — 🙂 друга (його старшій доньці 16 років).

Завагітніла я під час нашого медового місяця у Франції. Де? Не знаю. В тому лісі, що під боком у містечка Помпадур, куди ми завернули після обіду або в затишному номері Лиможской готелю? Історія замовчує.

Виявила я свою вагітність випадково. До затримок я настільки звикла, що на чергову 10-20-денну затримку я навіть не звертала уваги. Будучи в концертному турне, я поділилася з сусідкою за номером: «Танюшка, ну яку таку гидоту ми їмо, що у мене печінка стала барахлити? Нудить вже другий день. Вже і каву сьогодні не пила. Все одно!» На що вона за звичкою кинула: «А може, ти вагітна?» Ми так на роботі жартуємо, якщо у когось щось болить. Тут у нас виникла ідея, а що якщо ТАК?.. Коротше, я купила тест, ввечері по телефону повідомила майбутньому чоловікові про незвичайну купівлі, а вранці — смугастий тест. Я була щаслива! Танька — теж. ВІН НЕ ОЧІКУВАВ, але був страшенно радий. Він сторопів: «Дорога, я думав, у тебе вже були місячні». Моя дорога Танюшка одразу заборонила мені тягати валізу і подавала вранці в ліжко грушу або йогурт. Я, правду сказати, за тиждень до тесту перестановку в квартирі зробила. Одна! Шшш!.. Нікому ні слова!!!

Звичайно, мене як слід помучив токсикоз, але з фаянсовим іншому я «розмовляла» рівно 10 разів. Вважала. На 2-му місяці я закінчила мої подорожі і перебралася під крильце майбутньому папі, де спала по 14-15 годин на добу. На 4 місяці я прокинулася від туману токсикозу, і моє життя стала ще прекрасніше. А на початку 5-го місяця ми справили весілля.

Проблем особливих не спостерігалося, завдяки величезній кількості піших прогулянок і канадської уважності. А тут я зобов’язана «проспівати дифірамб» лаборантам одного Петербурзького NN. Перед від’їздом до Канади я була на 12-му тижні. Моя найкраща подруга вмовила мене здати всі аналізи перед від’їздом «на всякий пожежний», влаштувавши мене до своєї доброї знайомої, яка працює в тій самій лабораторії. В консультацію я не зверталася, оскільки знала, що дитина народиться в Канаді. З аналізів мене цікавила тільки моя група крові — я пам’ятала історію мало не загинула разом з дитиною тієї самої подруги, у якої лікарі проґавили резус-конфлікт, і так само знала, що тато мій «резус-негативний». Зробивши все і отримавши в руки папірець, групи крові я таки не знайшла. Дзвонити з’ясовувати часу вже не було.

Так вийшло, що в Канаді до лікаря я потрапила тільки на 6-му місяці. На наступний день після візиту я знову здала всі аналізи, а ще через кілька днів пролунав дзвінок: «У вас негативний резус! У вас конфлікт! У вас закінчується термін введення вакцини! Терміново приїжджайте!» Забіжу наперед — дитина народилася з позитивним резусом! Я не відчувала себе погано, але після цього уколу я знову літала.

9 місяців щастяЯ розтинала по вулицях та засніжених канадським лісах, потопаючи по коліно в снігу або тупаючи в снігоходах до початку березня, тобто до кінця 8-го місяця. На 7-му місяці, звичайно, почала боліти спина, а на 8-му — дитя подперло діафрагму і стало важко дихати, мені було жарко, не могла лежати на спині. Ну, це відбувається з усіма. Я набрала всього 10 кг. А взагалі ми просто насолоджувалися очікуванням дива, фотографували мій живіт і ловили руху всередині нього. Одного разу вранці майбутній папа заявив, що його зацідили вночі в спину. Люблячи… Дуже люблячи!..

Natulja, [email protected]

Особистий досвід